Мистецтво, що перемагає час: Чорнобиль крізь призму пам’яті
Під час заходу, присвяченого 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи, директор Джулинської школи мистецтв Яна Маринич представила глибоке арт-стріт-дослідження, яке стало своєрідним містком між минулим і сьогоденням. У своїй розповіді вона відкрила присутнім особливий світ мистецтва зони відчуження — світ, де крізь тишу покинутих міст і сіл проростає пам’ять. На екрані оживали мурали: тіні дітей, які колись жили у цих квартирах, забуті дитячі іграшки, що мовчазно зберігають історії своїх маленьких господарів, образи природи, яка попри все відроджується і бере своє. Кожна робота — як відбиток часу, як біль і водночас надія.
Окрему увагу було приділено сучасним світловим шоу, які щороку проводять у Чорнобильській зоні. Через світло, звук і мистецькі інсталяції митці переосмислюють трагедію, перетворюючи простір відчуження на місце пам’яті, діалогу і осмислення.
Аудиторія слухала, затамувавши подих. А на завершення Яна Віталіївна запросила до інтерактиву ліквідаторів, присутніх у залі. Разом вони створили символічне полотно: з руки, ніби крізь біль і випробування, проростає жовтий нарцис — квітка надії, відродження і віри в життя, яке перемагає навіть після найбільших трагедій.
