STEAM у філологічному вимірі
Сучасна освітня модель вимагає від учителя-словесника не лише глибокого знання предмету, а й уміння інтегрувати його з іншими галузями, формуючи в учнів навички XXI століття: критичне мислення, креативність, комунікацію та командну роботу. Впровадження STEAM-компонентів у мовно-літературну освітню галузь перестало бути винятком і стало актуальною необхідністю. Саме цій темі «Про STEM-уроки і проєкти: як навчати через реальні життєві ситуації» було присвячене чергове засідання методичного об’єднання вчителів української мови, української та зарубіжної літератур Джулинської громади, яке проходило 22 листопада 2025 року на базі Джулинського ліцею.
На початку засідання консультант КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Джулинської сільської ради» Заміхора Л.А. запропонувала вчителям-філологам низку практичних творчих вправ, спрямованих на глибоке рефлексивне опрацювання проблеми освітніх втрат. Використовуючи лише одне ключове слово, учителі розкрили значення виразу «освітні втрати». Ця вправа сприяла швидкому, індивідуальному фокусуванню проблеми. Спільно педагоги створили акровірш "Прогалини та їхні втрати", де кожна літера назви ставала початком фрази, що розкриває суть причини чи наслідків освітніх втрат. Ця вправа стимулювала творче мислення, командну взаємодію та дозволила системно описати проблему, перетворивши негативний досвід на матеріал для аналізу. Динамічна гра "1- 2 - 4 - усі разом" спрямувала учасників зібрання на швидкий пошук рішень: спочатку індивідуально пропонували ідею подолання втрат, потім обговорювали її в парах, у малих групах і нарешті - ділилися найкращими напрацюваннями з усім колективом. Проведені вправи сприяли усвідомленню емоційного та професійного впливу проблеми освітніх втрат, стимулюванню креативності у пошуку методичних рішень.
Микитюк Н.Г., голова методичного об’єднання, запропонувала психологічну вправу-криголам. Робота засідання проходила в атмосфері творчого обміну та професійного зростання. Учителі-словесники поділилися конкретними прикладами інтеграції, довівши, що мова і література є потужним полем для реалізації STEM-проєктів. Обраний формат "методична скринька" дав змогу кожному учасникові презентувати свої найкращі, перевірені практикою, напрацювання – справжні "родзинки" педагогічної діяльності.
За підсумками роботи МО учасники дійшли спільного висновку:
1. STEAM-освіта не є заміною традиційної філологічної освіти, а потужним інструментом її модернізації та практичної спрямованості.
2. Проєктна діяльність у рамках STEM-підходу мотивує учнів до міждисциплінарного мислення, перетворюючи їх зі споживачів інформації на її творців та дослідників.
3. Формат "Методична скринька" засвідчив високий рівень професійної майстерності вчителів-словесників, їхню готовність до інновацій та здатність знаходити креативні рішення для найскладніших освітніх завдань.
Засідання стало ефективним кроком до посилення STEАM -компонента в мовно-літературній освіті, надавши вчителям-словесникам конкретні та цінні інструменти для роботи.
Про організацію супервізії в закладах загальної середньої освіти ознайомила Діхтяренко В.С. Вікторія Степанівна – супервізор громади, повідомила присутнім, з якими питаннями можна звернутися, як замовити супервізію, як педагогові підготуватися до її проведення.
Заняття було високопродуктивним, рефлексивним та емоційно насиченим, підкресливши важливість філологічних інструментів навіть у вирішенні методично-адміністративних завдань.
Наталія Микитюк, голова МО учителів-словесників
