Гордість громади і біль України: згадуємо Героя Небесної Сотні
Олександр Миколайович Царьок - наш земляк, чиє ім’я назавжди вписане в історію боротьби за незалежність. Уродженець села Серебрія, він здобував освіту у Серединці. Він мріяв про весну. Мріяв посадити власний виноградник, для якого вже навіть купив саджанці. Але замість того, щоб плекати лозу на рідній землі, Олександр Царьок обрав шлях боротьби за майбутнє цієї землі. Під час Революції Гідності Олександр не зміг залишитися осторонь подій, що вирішували долю країни. Будучи людиною з активною громадянською позицією, він вирушив на Майдан будувати барикади.
Його життя трагічно обірвалося 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. Розслідування, проведене синами героя - Олександром, Дмитром та Володимиром, - розкрило деталі його останніх хвилин. Коли силовики почали стріляти на ураження і більшість відступала, Олександр Царьок відмовився йти.
«З Майдану не піду», - сказав він тоді. А коли кулі «Беркута» почали косити ряди протестувальників, він вигукнув свої останні, пророчі слова: «Герої смерті не бояться!»
Він загинув від трьох кульових поранень, тіло було понівечене, але дух залишився незламним.
Того дня його сини втратили батька, дружина - чоловіка, а Україна - вірного сина.
Посмертно Олександру Царьку присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». На фасаді школи в селі Серединка встановлено меморіальну дошку на честь мужнього земляка.
Сьогодні Герой України Олександр Царьок дивиться на нас із небес, а пам'ять про нього живе у кожному з нас та на меморіальній дошці його рідної школи в Серединці. Він віддав найдорожче - життя, щоб ми могли жити у вільній країні.
