Перша річниці пам'яті Захисника України Анатолія Устьянцева
21 жовтня у центрі культури і дозвілля та Джулинському ліцеї відбулися заходи, присвячені першій річниці пам'яті Захисника України Анатолія Устьянцева. Минув рік, відколи трагічно обірвалося життя нашого земляка, солдата Збройних Сил України, який віддав найдорожче - власне життя - за незалежність і свободу рідної землі. Але пам’ять про нього - жива. Вона звучить у серцях людей, у тиші скорботної хвилини, у теплих словах вдячності, у сльозі на очах рідних. У центрі культури і дозвілля на заході були присутні сільський голова Петро Швець та його заступники, працівники сільської ради та виконавчих органів, педагоги, батьки загиблих Героїв, односельці. Усі висловлювали слова підтримки родині Воїна - дружині Галині, сестрам Ніні та Марії, бабусі Вірі Олексіївні, які були у залі.
Голова громади Петро Швець звернувся до присутніх зі словами щирої підтримки та вдячності, наголосивши, що подвиг Анатолія Устьянцева - це приклад справжнього патріотизму, мужності й любові до України.
Присутні схилили голови у пошані перед світлою пам’яттю Анатолія Миколайовича, який служив водієм 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини А2980 ЗСУ і загинув поблизу населеного пункту Калинове Донецької області, виконуючи бойове завдання.
Під час заходу звучали слова болю і вдячності, демонструвалося відео про героя, а його сестра - Ніна Драченко - зворушливо згадувала брата, який завжди був готовий допомогти, підтримати, пожертвувати собою заради інших. Трепетними спогадами про свого дядька поділилася Галина Василюк, директор ЦКД.
Після урочистостей відбулося покладання квітів до банерів на Алеї Слави, а всім присутнім роздали поминальні булочки - символ вшанування і добра.
У Джулинському ліцеї також пройшла лінійка пам’яті, під час якої учні схилили голови в жалобі, вшанували хвилиною мовчання полеглого воїна і ще раз нагадали собі просту, але вічну істину: герої не вмирають — вони живуть у нашій пам’яті, у наших серцях, у мирному небі над Україною.
