Від Серединки до безсмертя. 75-ті роковини від дня народження Василя Думанського
22 серпня у Джулинській публічній бібліотеці зібралися усі, для кого пам’ять про Василя Думанського - не лише рядки з підручників чи архівні документи, а жива присутність у серцях. 75 років від дня його народження - це нагадування про силу українського слова, яким він так щиро і віддано служив. Вшанували пам'ять письменника, філософа, журналіста хвилиною мовчання. У тиші відчувалося: він тут - у своїх книгах, у спогадах, у долях людей, яким він залишив духовний дороговказ.
Зі словами про непересічну постать Думанського виступили лауреати літературної премії його імені - Микола Грабчак та Руслана Руденко. Пролунали теплі слова, спогади, думки про велич людини, котра уміла перетворювати біль на слово, а слово - на силу.
На заході демонстрували відеопрезентацію вірша Володимира Прибили «Пам’яті про Василя Думанського». Член НСЖУ Лариса Заміхора зачитала власний вірш, надрукований у книзі . Бібліотекар Серединської філії Олена Крилова поділилася спогадами про те, як у рідному селі дбайливо бережуть пам’ять про свого земляка.
Говорили і про Серединську гімназію, яка носить ім’я В.М.Думанського. У ній створено кімнату-музей, де зібрані особисті речі письменника - друкарська машинка, рукописи, крісло, світлини.
Ім’я Василя Думанського стало символом для всієї літературної когорти: ще у 2000 р. засновано щорічну районну Премію ім. В. Думанського для громадських кореспондентів за найкращу публікацію на сторінках районної газети «Бершадський край».
Захід у бібліотеці став не лише спогадом, а й підтвердженням того, що Думанський живе доти, доки звучить його слово і горить свіча пам’яті у серцях.
Бо пам’ять — це найдорожче, що ми можемо дарувати нашим світочам.
