Слава Героям-землякам

Друга річниця з дня загибелі Героя Владислава Касумова

Ми пам’ятаємо... Друга річниця з дня загибелі Героя Владислава Касумова. Минає час, та не минає біль від втрати. Сьогодні, 16 березня 2025 року, минає друга річниця загибелі відважного сина України, нашого земляка із села Тирлівка Джулинської територіальної громади – Касумова Владислава Рафаіловича. На початку повномасштабного вторгнення росії Владислав був призваний до лав ЗСУ. Старший солдат, стрілець-снайпер 1 роти 21 батальйону 56 бригади в/ч А2962 Владислав Касумов загинув біля населеного пункту Григорівка Донецької області під час виконання бойового завдання, в результаті артилерійського обстрілу. Владиславу було лише 28 років… Тепер наш Герой став до лав Небесного Війська і вже звідти оберігає своїх рідних і кожного з нас. Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам'ять тобі, наш Воїне! Пам'ятаємо про тебе як про людину міцну духом і нескорену, котра віддала своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні! Спочивай з миром! Герої не вмирають! Ти назавжди в наших серцях!

11:28 16.03.2025

Третя річниця загибелі воїна Владислава Притуляка

Пам’ятаємо… 15 березня 2025 року минає третя річниця з того трагічного дня, коли загинув наш земляк – Притуляк Владислав Анатолійович, 1995 року народження, житель села Шляхова Джулинської територіальної громади. Владислав Анатолійович з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну зі зброєю в руках став на захист рідної землі. Отримав військове звання старший солдат. Служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. Обіймав посаду стрільця-снайпера. Загинув Герой, захищаючи свою рідну землю від ворога, на території Миколаївської області під час ворожого артобстрілу «градів». Справжній патріот, вірний захисник Батьківщини. Таким Владислав назавжди залишиться у нашій пам’яті, а його ім’я навіки буде взірцем мужності, патріотизму та незламності. Схиляю голову у глибокій скорботі та висловлюю щирі співчуття рідним і близьким Українського воїна. Вічний спочинок і світла пам'ять Герою! Герої не вмирають...

11:24 15.03.2025

Павлишин Вадим із Теофілівки загинув у перший день вторгнення

У перший день вторгнення нашу громаду вмить облетіла звістка про загибель жителя Теофілівки Вадима Павлишина. Саме того дня від їхав велосипедом у центрі Умані. На жаль, він на Черкащині став першою цивільною жертвою обстрілу... У пам'ять про земляка у Теофілівському закладі культури 24 лютого відбувся захід "Жертви війни", організований Марією Тітієвською. Victorea Onyfrienko, жителька м.Умань, на своїй сторінці у фейсбуці написала пост: "24 лютого 2022 року, близько 08:30 години, у центральну частину міста Умань влучив снаряд. Загинув 39-річний чоловік. На той момент до медиків також звернулись 5 осіб з тілесними ушкодженнями. Цьому передував ракетний обстріл рашистів Черкащини. В Умані тоді снаряд влучив у магазин. Під час цього повз проїжджав чоловік на велосипеді. Це був уродженець села Теофілівка, що на Вінничині, Вадим Павлишин".

23:45 24.02.2025

Перша річниця загибелі Захисника Василя Матієнка с. Ставки

Герої не вмирають - вони живуть у наших серцях! Сьогодні виповнюється перша річниця загибелі Захисника України Матієнка Василя Івановича із с. Ставки Джулинської територіальної громади. Василь Іванович народився 27 січня 1978 року.  Щирий та відкритий, відповідальний та патріотичний він не міг бути в тилу, коли на фронті гинуть побратими. Василь був призваний на військову службу під час мобілізації, щоб захищати Україну. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 3 мотопіхотного відділення  1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини  А2896, Василь Іванович загинув 22 лютого біля населеного пункту Галицинівка Покровського району Донецької області.  Похований на кладовищі села Ставки. У загиблого Героя залишилися дружина Надія Михайлівна та донька Наталія, які так і не дочекалися свого Захисника з війни. Щирі співчуття родині загиблого Воїна. Сумуємо... Низько схиляємо голови у скорботі... Розуміємо, що жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в серці ні через рік, ні через десятки років. Василь Іванович був гарним сином, люблячим чоловіком, надійним другом, справжнім патріотом України - таким він і назавжди залишиться у наших серцях. Вічна пам’ять, честь і шана Герою!

11:20 22.02.2025

Друга річниця пам'яті Захисника Сергія Бутенка с. Шляхова

Другі роковини... Герою Вічна Пам'ять і Шана... Щира вдячність за захист України! Сьогодні минає два роки з дня трагічної смерті Захисника України, нашого земляка, Бутенка Сергія Сергійовича, 1978 р.н., стрільця мотопіхотного відділення 10-ї окремої штурмової бригади «Едельвейс», солдата із с. Шляхова. Загинув Сергій Сергійович 21 лютого 2023 року внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. Герой віддав своє життя, захищаючи нашу землю від ворожої московської навали. Обірвалося життя справжнього патріота, надзвичайної і світлої людини, Воїна, який сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, виявив стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі. Сергій був щирим, відкритим у спілкуванні, понад усе любив свою родину, рідний край, українську землю. Він мріяв про Перемогу і наближав її з усіх сил. Саме таким він залишиться в нашій пам’яті. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя. Сумуємо... Низько схиляємо голови у скорботі... Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!

11:01 21.02.2025

Друга річниця загибелі воїна Захара Лялюка

Вічна пам'ять Герою-земляку… Друга річниця загибелі воїна  Сьогодні минає два роки з дня загибелі нашого земляка, відважного Захисника України, жителя села Шляхова Джулинської сільської територіальної громади Лялюка Захара Анатолійовича. Та біль втрати  для рідних не стихає, сліз у них не меншає, розради не більшає. Бо горе – вічне… Захар Лялюк був старшим стрільцем 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А2167 (72-га окрема механізована бригада «ім. Чорних Запорожців»). 24 січня 2023 року Лялюк Захар Анатолійович, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України, загинув від отриманих поранень несумісних з життям в результаті здійснення противником штурмових дій позицій підрозділу поблизу населеного пункту Вугледар Донецької області. Україна втратила справжнього ГЕРОЯ, свого вірного сина. Його доблесть і патріотизм завжди будуть прикладом для нас усіх. Відповідно до Указу Президента України, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдата ЛЯЛЮКА Захара Анатолійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). У спогадах рідних, друзів, знайомих Захар назавжди залишився життєрадісним, упевненим, сміливим Воїном, який захищав наше майбутнє, рідну Україну. Громада завжди буде йому вдячна за хоробрість у боротьбі з окупантом, за силу духу та рішучість у захисті держави. Низький уклін родині, вічна слава та пам’ять Захиснику! Пам’ятаємо і будемо пам’ятати! Слава Україні! Слава Героям!

11:18 24.01.2025

Річниця загибелі воїна-земляка Віталія Булкота

Річниця загибелі воїна-земляка Віталія Булкота Сьогодні, 20 січня 2025 року, минають перші роковини з дня загибелі нашого земляка, мужнього Захисника України, жителя села М’якохід Джулинської сільської територіальної громади БУЛКОТА Віталія Петровича. Солдат Віталій Булкот був навідником 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини А2980.  Віталій Петрович сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, проявляючи неабияку стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі. Загинув Герой, виконуючи бойове завдання, поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області. Обірвалося життя справжнього патріота, мужньої і світлої людини, відважного Захисника, який любив свою родину, свій рідний край, свою Україну. Який мріяв про Перемогу і наближав її з усіх сил. І якому жити б та жити, якби не війна. Йому назавжди 39… Висловлюю щирі співчуття батькові Петру Федоровичу, сестрі Любові Петрівні, усій родині загиблого Віталія. Низько схиляю голову у скорботі. Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!

11:14 20.01.2025

Перша річниця загибелі Захисника Павла

Пам’ятаємо… 4 січня 2025 року, минає рік від дня загибелі МАТІЄНКА Павла Валерійовича, жителя села Ставки Джулинської територіальної громади. Старший солдат Павло Матієнко був механіком-водієм 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу військової частини А2960 Збройних Сил України. Під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області, в результаті ворожого мінометного обстрілу загинув смертю хоробрих. Йому було лише 25 років. Павло віддав своє життя за Україну, за рідну громаду, за все, що любив. Він став нашим Героєм, який навічно залишиться в наших серцях та буде прикладом для наступних поколінь. Щирі співчуття родині загиблого Героя. Розуміємо, що жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в серці ні через рік, ні через десятки. Сумуємо... Низько схиляємо голови у скорботі... Вічна шана і світла пам'ять Захиснику! Слава Україні! Герою слава!

11:09 04.01.2025

Відкриття Алеї пам’яті загиблих земляків Владислава Касумова та Михайла Мураша с. Тирлівка

20 грудня 2024 року у селі Тирлівка відбулося відкриття Алеї пам’яті загиблих земляків Владислава Касумова та Михайла Мураша. Пам’ятні знаки встановили у самому серці села – біля закладу культури, поблизу школи та дитсадка. На заході були присутні голова громади Петро Швець, перший заступник голови Ніна Кравець, староста Микола Макарчук, зібралося чимало односельчан, приїхали побратими, працівники Джулинської сільської ради та Шляхівського старостату, організацій та установ села. Усі висловлювали слова підтримки та вдячності за мужність та героїзм родинам загиблих Героїв: Касумовим Рафаїлу та Ірині, дружині Наталії із дітьми Артемом та Полінкою, брату Емануїлу, родині Мурашів - брату Родіону, дружині Вероніці, доньці Ангеліні. Право підняти Державний Прапор України надали батьку Владислава Касумова -  Рафаїлу та брату Михайла Мураша – Родіону. 

11:04 20.12.2024

Грабченко Іван Іванович

"Дякую тобі, Воїне! Дякую тобі, Воїне! Дякую тобі, Воїне!" - повторювали люди вслід за священниками ПЦУ, які здійснювали чин похорону Героя із Дяківки ГРАБЧЕНКА Івана Івановича. Народився Іван 21 вересня 1978 року у сім'ї Наталії та Івана Грабченків. Батьки працювали біля землі, тож свою шанобливу любов передали двом синам та донечці. Старший син Сергій від початку війни служить у ЗСУ, найменша Валентина - мати трьох дітей, присвятила своє життя їх вихованню. А середній син Іван жив біля батьків, був їх опорою та підтримкою. Робив все по дому. Понад усе любив коней. Біля них працював у КСП, мав конячину і на обійсті.

17:34 14.07.2024