Грабченко Іван Іванович
"Дякую тобі, Воїне! Дякую тобі, Воїне! Дякую тобі, Воїне!" - повторювали люди вслід за священниками ПЦУ, які здійснювали чин похорону Героя із Дяківки ГРАБЧЕНКА Івана Івановича. Народився Іван 21 вересня 1978 року у сім'ї Наталії та Івана Грабченків. Батьки працювали біля землі, тож свою шанобливу любов передали двом синам та донечці. Старший син Сергій від початку війни служить у ЗСУ, найменша Валентина - мати трьох дітей, присвятила своє життя їх вихованню. А середній син Іван жив біля батьків, був їх опорою та підтримкою. Робив все по дому. Понад усе любив коней. Біля них працював у КСП, мав конячину і на обійсті.
На війну був призваний нещодавно, цієї весни. Хоча мав не дуже міцне здоров'я, боліли ноги, проте Іван добре виконував свій патріотичний обов'язок: був стрільцем-піхотинцем 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Воював на Запорізькому напрямку. Спочатку в Оріхівському районі, потім у Запорізькому... Та страшна війна обірвала життя... Чорною звісткою увірвалася до хати... Воїн-Герой загинув 09 липня 2024 року в районі населеного пункту Роботине Запорізької області.
...Плакала згорьована мати, втирав сльози із мовчазного обличчя батько, коли 13 липня до їх дому, що на початку села, привезли сина на щиті.
Люди від М'якоходу і до Дяківки вийшли на вулиці сіл, щоб із шаною зустріти Воїна, який поліг на болі бою. Від рідної хати та місцевого кладовища колону очолювали прапороносці з синьо-жовтими прапорами. Дорогу встеляли квітами, щемно грав духовий оркестр...
На кладовищі у Дяківці здійснили військовий поховальний ритуал - процедуру урочистого віддання військових почестей під час поховання загиблих. Звучав Державний Гімн України, військовослужбовці з честю передали матері Державний Прапор України, яким було огорнуто труну сина.
Попрощатися із Захисником та віддати йому шану прийшли жителі села, представники Джулинської сільської ради, військкомату, приїхали й односельчани, які нині на війні, захищають Україну. У хвилині мовчання схилили голови, встелили могилу квітами... У знак пам'яті за Івана члени родини роздали людям шматочки короваю, зберігаючи давню українську традицію, так як Іван не був жонатий.
Висловлюємо глибокі співчуття батькам Героя та усій великій родині. Нехай з Богом спочиває у Небеснім війську...
