Поховання Героя Василя Стефанчука
24 травня 2024 року Джулинська громада на колінах прощалася та проводжала в останню земну дорогу свого Героя СТЕФАНЧУКА Василя Миколайовича, який віддав найцінніше – своє життя, за свободу і незалежність нашої Держави. Його везли рідними шляхівськими вулицями, які були вистелені квітами, люди віддавали останню шану своєму земляку. Провести мужнього сина України прийшли його односельці, священнослужителі, військовослужбовці, керівництво громади, побратими, друзі, учні та педагоги місцевої школи, найближчі та найрідніші люди. Василь Миколайович був надійною опорою і підтримкою своїй сім'ї. Разом із дружиною Наталією виховували 2-х прекрасних синів – Миколу та Івана. Доброзичливий, готовий завжди прийти на допомогу – за ці риси характеру Василя любили та поважали всі, хто його знав, з ким він дружив і спілкувався. Василь Стефанчук пройшов горнило Афганістану, отримавши в квітні цього року бойову повістку, не вагаючись став на оборону незалежності та суверенітету України.
Проходив службу на посаді стрільця – помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти в/ч А 4856.
Він був відважним, вмотивованим воїном, надійним товаришем по службі, готовий був рятувати життя не одному своєму побратиму, але втратив своє.
Сьогодні сумуємо і плачемо усі, бо втратили хороброго та мужнього воїна. Наш Захисник показав нам приклад справжнього патріота, приклад хоробрості і відваги, він чесно і до кінця виконував свій обов’язок воїна і громадянина, віддавши своє безцінне життя за вільне майбутнє у Незалежній, Богом благословенній Україні.
Василя Миколайовича з почестями поховали на Алеї Слави шляхівського кладовища. За військовою традицією, на честь захисника пролунали Гімн України та військовий салют.
Наш Герой назавжди залишиться у наших серцях!
Микола ГРАБЧАК, заступник сільського голови.
