Розвиток та збереження нематеріальної культурної спадщини Джулинської громади
Для України питання дослідження, збереження та популяризації нематеріальної культури набувають особливого значення, насамперед у зв’язку з могутнім духовно-творчим потенціалом української традиційної культури, яка є головним чинником збереження і розвитку української мови, відродження національної свідомості, підґрунтям розвитку професійного мистецтва.
Згідно Положення про Реєстр місцевих елементів НКС України розроблений алгоритм детальної роботи з інвентаризації обраних елементів. Створена комісія щодо виявлення елементів НКС Джулинської ТГ (наказ відділу освіти, культури і спорту №313 від 31.12.2021), проведений моніторинг елементів місцевого рівня, оформлені облікові картки елементів НКС, створений місцевий Перелік даних елементів НКС (наказ відділу освіти, культури і спорту №82 від 12.05.2022).
Занесено до місцевого Переліку елементи нематеріальної культурної спадщини сіл Джулинської сільської ради:
- традиція приготування Чміль-каші в с.Джулинка;
- М’якохідські мальовані килими;
- традиції виконання та звучання духового оркестру с.Серебрія;
- традиції виконання старовинних пісень у родині Гомелів с.Серединки;
- традиції приготування капустяної каші в с.Тирлівка;
- традиції випікання квадратного весільного короваю у с.Шляхова;
- традиції приготування «засипаної капусти» у с.Теофилівка;
- традиції приготування мамалиги до узвару у с.Чернятка;
- традиція виконання обрядових весільних пісень у родині Паляруш-Федотової К.С. с.Берізки Бершадські;
10)традиції виконання старовинних пісень у с.Хмарівка.
На засіданні комісії з НКС відділу освіти, культури і спорту Джулинської сільської ради ухвалили рекомендувати елемент нематеріальної культурної спадщини «Традиція приготування Чміль-каші в селі Джулинка» (с. Джулинка Гайсинського району Вінницької області) до обласного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини з наступним просуванням до Національного та Міжнародних списків.
Чміль-каша є постійною учасницею народних гулянь Джулинської територіальної громади - Свята села, Івана Купала, кінно-спортивного фестивалю, заходів до Дня Незалежності України, під час яких господині безкоштовно пригощають всіх бажаючих, люди охоче смакують кашею, дізнаються спосіб приготування та її походження.
Носії елемента нематеріальної культурної спадщини, що мають безпосередній зв’язок з елементом НКС та вважають його частиною своєї спадщини: Остапенко Ольга Филимонівна (80 років), Кравець Оксана Василівна (49 років), Маринич Яна Віталіївна (30 років), Росолик Ольга Віталіївна (24 роки).
Рецепт цієї страви передається від покоління до покоління.
Інгредієнти:
Вода – 1 л
Картопля – 7 картоплин середнього розміру
Гречка ( зелена) – 100 гр
Масло вершкове (за наявності) – 50 гр
Цибуля – 1-2 шт.
Сало- 100-200 гр
Часник- 3 зубчики
Сіль, чорний мелений перець за смаком.
Спосіб приготування:
Беремо казан розмір залежить від кількості членів у родині. Чистимо картоплю, миємо та нарізаємо на дольки (не великими шматками). Наливаємо у казан воду та вкидаємо картоплю, після закипання варимо 15 хвилин. Поки вариться картопля готуємо крупу: беремо «зелену» гречку відбираємо зіпсовані крупинки та замочуємо у воді кімнатної температури на 15 хвилин.
Готуємо «зажарку»: беремо дві цибулини, шматочок сала та нарізаємо дрібними кубиками. Нагріваємо сковорідку і обсмажуємо сало потім додаємо цибулю. Обов'язково солимо.
Чистимо 2-3 зубчики часнику, розтираємо у макітрі та додаємо 100 грам перевареної води.
До картоплі (яка варилась 15 хвилин) висипаємо гречку з якої попередньо злили воду. Додаємо мелений чорний перець, сіль та шматочок масла. Варимо до готовності десь 30 хвилин, постійно помішуючи.
Коли каша готова насипаємо у тарілку поливаємо «часниковою юшкою» та кладемо «зажарку». Смачного!
