Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту
З нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, заступник Джулинського сільського голови Микола Грабчак, начальник відділу освіти, культури і спорту Джулинської сільської ради Руслана Руденко, завідувачі комунальними закладами «Центр культури і дозвілля» і «Джулинська публічна бібліотека» Галина Василюк і Неля Шкурак, разом із старостами сіл Тирлівка Іваном Троскотом і Тернівки Олегом Комайгородським та директорами, вчителями історії закладів загальної середньої освіти, закладів дошкільної освіти, завідуючими клубних закладів і бібліотечних установ громади відвідали поховання масових розстрілів невинно-убієнних в селах Джулинка, Тирлівка і Тернівка.
Кожен із виступаючих зазначав - «Біль від трагедії Бабиного Яру до сьогодні озивається в серцях багатьох. Адже жертвами розстрілів стали тисячі громадян різних національностей: євреї, українці, роми та інші. Ми не в змозі змінити хід історії, але ми можемо і повинні не забувати про загиблих. Адже поки ми їх пам’ятаємо, доти вони живуть у наших серцях… Вічна пам'ять всім загиблим у Бабиному Яру». І всі ми повинні докласти максимум зусиль, аби не допустити повторення таких страшних подій у майбутньому.
Присутні на заході пом’янули загиблих хвилиною мовчання.
Упродовж двох днів, 29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення.
Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Лише в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня – ще близько 17 тисяч осіб.
Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 осіб. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами тіл, зверху їх присипали землею.
Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, військовополонених Другої Світової війни, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими».
У всіх закладах загальної середньої освіти Джулинської громади з метою вшанування жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації столиці України, та трагічних подій у Бабиному Яру, поваги і толерантного ставлення до історії і культури інших народів було проведено тематичні лінійки «Україна вшановує трагедію Бабиного Яру», виховні години: «Не вмре пам’ять про Бабин Яр», «Бабин Яр: без права на забуття».
