Рік нестерпного болю і вічної пам’яті: у М’якоході вшанували Героїв-побратимів Івана Бартєнєва та Андрія Войцеховського
3 липня у М'якоході вшановували пам'ять Героїв-побратимів Івана Бартєнєва та Андрія Войцеховського. У М’якохідській філії Джулинського центру культури і дозвілля відбувся пам’ятний захід, присвячений першій річниці загибелі наших земляків-захисників — Івана Олександровича Бартєнєва та Андрія Миколайовича Войцеховського. Захід розпочався виконанням Державного Гімну України. Усі присутні вшанували світлу пам’ять Героїв хвилиною мовчання. Учасники гуртка Мʼякохідськоі філіі запалили свічки пам’яті, а народний аматорський фольклорний колектив «Подружки» виконав щемливу пісню «Запалю свічу», яка торкнулася найтонших струн душі кожного присутнього. Ольга Скорбун декларувала вірш про побратимів.
На заході були присутні начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Джулинської сільської ради Руслана Вікторівна Руденко та староста села М’якохід Олена Терентівна Янко.За дорученням голови Джулинської територіальної громади до присутніх звернулася Руслана Вікторівна Руденко. Вона висловила щиру вдячність родинам полеглих воїнів, слова підтримки та співчуття, а також подякувала всім, хто допомагає українським захисникам і долучається до волонтерської діяльності.
Слово було надано й старості села Олені Василівні Янко, яка добре знала Івана ще з юних років. Вона схилила голову перед рідними Героїв, подякувала їм за мужність і силу духу, а також усім, хто береже пам’ять про наших захисників.
Зі щирими словами спогадів виступив завідувач М’якохідської філії Джулинського ліцею Джулинської сільської ради Юрій Андрійович Грицик. Він із теплотою згадав шкільні роки Івана, його добру вдачу, щирість і людяність. Розповів, яким вірним другом був Ваня для своїх однокласників, як завдяки своїй кмітливості та винахідливості знаходив вихід із найскладніших ситуацій. Юрій Андрійович наголосив, що Іван був надзвичайно добрим, чуйним і співчутливим хлопцем, який ніколи не залишався осторонь чужої біди. Він завжди був готовий прийти на допомогу, підтримати добрим словом чи ділом і ніколи не відмовляв тим, хто потребував підтримки. Саме таким — світлим, щирим і небайдужим до людей — Іван назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав.
Особливо зворушливим моментом заходу стало вручення хліба матері Героя — Тетяні Іванівні — як знак глибокої вдячності за виховання справжнього патріота України, мужнього воїна та гідного сина своєї землі.
На завершення присутні вирушили до Алеї Слави, де поклали квіти до світлин Героїв. Після цього відвідали місце їхнього вічного спочинку, щоб ще раз вклонитися подвигу захисників та зберегти у своїх серцях пам’ять про тих, хто віддав найдорожче — власне життя за свободу і незалежність України.
Минув рік, але біль втрати не стихає. У пам’яті рідних, друзів, побратимів та односельців Іван Бартєнєв і Андрій Войцеховський назавжди залишаться мужніми воїнами, вірними побратимами та справжніми патріотами своєї держави.
Світла пам’ять Героям.
Вічна слава захисникам України.
Герої не вмирають!
За матеріалами М'якохідської філії Джулинського ЦКД
